1. 1. Суть і види перекладу.
   1. Переклад - один із найважливіших шляхів взаємодії національних культур, дієвий спосіб міжкультурної комунікації.
   2. Мета будь-якого перекладу - донести до читача, який не володіє мовою оригіналу, і ближче ознайомити його з відповідним текстом.
   3. Переклад
      1. 1) процес відтворення письмового тексту чи усного вислову засобами іншої мови;
      2. 2) результат цього процесу.
   4. Процес перекладання - це цілеспрямований процес, який охоплює такі етапи:
      1. 1) зорове чи слухове сприймання інформації чужою мовою, усвідомлення її змісту;
      2. 2) аналіз інформації мовою оригіналу і синтез рідною мовою;
      3. 3) відтворення змісту рідною мовою.
   5. Види перекладу
      1. 1. За формою переклад переділяють на усний і письмовий.
      2. 2. За способом перекладу розрізняють буквальний і адекватний переклад.
      3. 3. За змістом виділяють такі основні різновиди перекладу:
2. 2. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською мовою.
   1. Як свідчить досвід, складним виявляється переклад поширеної у науковому стилі конструкції з фразеологічним сполученням в качестве кого-то (чего-то).
   2. Запам'ятайте! Залежно від змісту конструкції з прийменником при перекладають різними засобами: під час (рос. во время), у разі (у випадку) (рос. в случае), унаслідок (у результаті) (рос, в результате)
3. 3. Переклад термінів.
   1. Для перекладу термінів варто послуговуватися словниками останніх років видання. Коли є кілька словників приблизно одного часу видання, то вибирати варто за такими пріоритетами: стандарт, галузева енциклопедія, галузевий словник, універсальна енциклопедія. Перекладаючи терміни, слід обов'язково зазначити, що нове значення буде вживатися або як "локальне", тобто лише в межах цього повідомлення, або як основне, що пропонується для всієї галузі.
4. 4. Особливості редагування наукового тексту.
   1. Редагування - це аналіз, перевіряння та виправлення будь-якого тексту.
      1. Редагування наукового тексту здійснюють у три етапи:
         1. 1. Первинне ознайомлення з текстом документа. Перед тим, як розпочати редагування тексту, слід прочитати його повністю. Під час першого прочитання не бажано вносити правки, проте можна зробити помітки на берегах чи фіксувати побіжні зауваження на окремому аркуші паперу.
         2. 2. Перевірка фактичного матеріалу. На цьому етапі доцільно перевірити правильність та вірогідність поданих відомостей, продумати, чи достатньо фактичного матеріалу для певного тексту.
         3. 3. Власне редагування матеріалу. Цей етап вимагає мовної корекції: виправлення орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок. Правки в тексті роблять синім або чорним чорнилом (а не червоним). Слова, цифри в тексті мають бути чіткими та охайними. Виправлений текст треба передрукувати, ще раз вичитати.
   2. Розрізняють такі види правок:
      1. o Правка-звіряння - це звіряння виправленого тексту з текстом, що має редакторські правки і який прийнятий за взірець. За такої правки усувають технічні помилки (вписують пропущені літери).
      2. o Правка-скорочення - усунення з тексту повторів несуттєвого матеріалу.
      3. o Правка-перероблення застосовується у тих випадках, коли автор тексту погано володіє літературною мовою й невдало висловлює свою думку.
      4. o Правка-оброблення - комплексний вид правки, яким передбачено аналіз й відбір фактичного матеріалу; оцінювання й покращання структури наукового тесту; мовну правку тексту; перевірку правильності зовнішнього оформлення тексту
5. 5. Найпоширеніші синтаксичні помилки у наукових текстах та шляхи їх уникнення.
   1. 1. Не завжди вживання розщепленого присудка є виправданим і доречним; - досить часто це данина традиції, яку дехто розуміє надто спрощено, а то й неправильно. - допоміжні дієслова можуть сполучатися далеко не з усіма віддієслівними іменниками:
   2. 2. Серед розщеплених присудків трапляються і порожні, беззмістовні, а то і просто неграмотні словосполуки, наприклад:
   3. 3. Труднощі узгодження. Йдеться насамперед про узгодження присудка з підметом.
   4. 4. Складні випадки керування. Недостатньо чітке формулювання, з одного боку, збільшує обсяг тексту, а з другого - викривлює зміст написаного. Розглянемо конкретні мовні ситуації.
   5. 5. Однорідні члени речення. Науковому текстові властиві логічність, послідовність викладу, в ньому витримано ієрархію підпорядкування понять. Тому тут ставляться досить жорсткі вимоги до однорідного ряду, у якому ці логічні зв'язки особливо виразні.
   6. 6. Потребує особливої уваги сполучуванність слів.